Ви завжди повертаетесь
Дозволено грішити і не каятись
Красі. Красі?
З усіх доріг ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.
Ви залишали яблуню квітучою
В саду. В саду.
А що я вам в тім урвищі під кручею
Знайду? Знайду…
За пісню мою сонячну не сплачено
Ціну. Ціну…
Я посміхнулась, але не пробачила
Вину. Вину.
Ковтаю вина вин уже отруєна
Навік. Навік.
Як там у тебе зоряно і буряно.
Бо чо-ло-вік.
Та крізь літа і вини знову кулею
Рука. Рука.
Пробач. Прийми. О, скільки цього чула я! –
Ріка стіка!
Стікає Стіксом, вистеля ожиною
Біду. Біду…
Та де ж я вам поміж чужими спинами
Тепла знайду?!
Тепер не клич заквітчаної зав’язі
У далеч мрій.
Не упізнав? То не роса, а паморозь.
Зігрій… Зігрій?
Навіщо у вінчальні віча бавитись?
Пожовк засів…
Ти знову мій? Ви завжди повертаєтесь.
Усі. Усі.
І знову – крок по тонкому льоду…
Що я тобі на згарищі знайду?
18.11.2009
Свидетельство о публикации №109112207717
Повний неспокою, але взагалi - така тендiтна молитва.
З повагою,
Яков
Яков Рабинер 27.11.2009 05:14 Заявить о нарушении
Спасибі, що Ви є.
З подвійною повагою - ЛР.
Леся Романчук 27.11.2009 23:08 Заявить о нарушении