Ти стелиш менi образи
Здіймаєш на височінь!
Дефектами ллються фрази
У обрії безнадій!
Ти мариш моїм бажанням
В пекельному віражі!
Терновим лихим зітханням
Цілунки мов міражі
Малюєш... Та мрієш знову
Про дотик моїх очей...
Ти робиш з мене потвору
В отруті із орхідей!
І сумно мовчиш про долю,
Втрачая шалений світ!
Світанок дарує волю,
Мій ангел, мій первоцвіт!
Свидетельство о публикации №109112206209