Ти стелиш менi образи

Ти стелиш мені образи,
Здіймаєш на височінь!
Дефектами ллються фрази
У обрії безнадій!

Ти мариш моїм бажанням
В пекельному віражі!
Терновим лихим зітханням
Цілунки мов міражі

Малюєш... Та мрієш знову
Про дотик моїх очей...
Ти робиш з мене потвору
В отруті із орхідей!

І  сумно мовчиш про долю,
Втрачая шалений світ!
Світанок дарує волю,
Мій ангел, мій первоцвіт!


Рецензии