Лина Костенко. Лепестки старинного романса

Перевод с украинского

Тот клавесин, рыдая, воспевал
Печаль чужую. Догорали свечи.
И пел певец, как старый пеликан,
Мелодию цедя на нас в тот вечер.
Он старый был и плакал не о нас,
И думал про насущные проблемы…
Но он губил под люстрами романс
О том, что отцвели уж хризантемы.
На головы, где, будто соловьи,
Гнездо себе свивают будни наши,
Упал романс, как он её любил
И как шептал, что нету её краше.
Нёс свой вокал он, как бокал вина,
И украшала бабочка манишку.
Красавицы всех возрастов тогда
К нему шли по дорожке серебристой.
Потом затихла музыка. Антракт.
Мужчины все заговорили прозой,
Молчали жёны. Было всё не так.
И не хотелось пива и мороженого.
Старик тот пел без грима и гримас
Слова несовременные и страстные.
О, спойте лучше девушке романс!
Устали жены, быть хотят прекрасными.

Ліна КОСТЕНКО
ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИННОГО РОМАНСУ

Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
проціджуючи музику крізь воло.
Він був старий і плакав не про нас.
Той голос був як з іншої акустики.
Але губив під люстрами романс
прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.
На голови, де, наче солов'ї,
своє гніздо щодня звивають будні,
упав романс, як він любив її
і говорив слова їй незабутні.
Він цей вокал підносив, як бокал.
У нього був метелик на маніжці.
Якісь красуні, всупереч вікам,
до нього йшли по місячній доріжці.
А потім зникла музика. Антракт.
Усі мужчини говорили прозою.
Жінки мовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива.
Старий співав без гриму і гримас.
Були слова палкими й несучасними.
О, заспівайте дівчині романс!
Жінки втомились бути не прекрасними.