Сергей Жадан. Март в цыганских районах

март в цыганских районах
синяя краска в школьных столовых на стенах
кожа у женщин во сне тепла и солёна
дым в дымоходах течет будто в венах

цыганские семьи последние сгустки шанхая
дома зелье у них всегда наготове -
цветные густые ковры которые они распинают
гвоздями на голых стенах как тело христово

легкие наркотики  что вырастают на их огородах
русла которые они спрямляют в предместьях
все мудро замешано отче на талых весенних водах
на утопленных перекрестках на доброй вести

этим ожиданием смехом толченой травою
порнографическим светом на тихих лицах детей
держится небо и движется над головою
сшибая гнезда и острия черных ветвей

оттепель эту будто звено теряешь совсем 
хоть снова ищешь  печали свои упорно
и до утра богородица смотрит за тем
как в ломкой тиши растут конопляные зерна

с украинского

    * * *

березень у циганських районах
синя олійна фарба на стінах шкільних їдалень
ще вві сні у жінок шкіра тепла й солона
і підіймається дим шляхами систем опалень

циганські родини останні згустки шанхаю
приносять додому харчі і збіжжя готове —
строкаті густі килими які вони розпинають
цвяхами на голих стінах ніби тіло христове

легкі наркотики отче що ростуть на їхніх городах
русла які вони правлять на передмістях
усе замішано мудро на свіжих розталих водах
на втоплених перехрестях і добрих вістях

цим чеканням і сміхом столоченою травою
порнографічним світлом на тихих дитячих обличчях
тримається небо рухається низько над головою
оббиваючи гнізда і гостре нічне паліччя

втрачаєш відлигу наче важливу ланку
навіщо тобі ці смутки які ніхто не поверне
ще дивиться богородиця як до самого ранку
в крихкій березневій тиші ростуть конопляні зерна