Ти ушла, а я остался...

Ти пішла, а я – залишився…..

Ти пішла, а я- залишився!,
Бог суддя обом нам!,
Хто кому там не «віддався»…,
Хто кому мізки клепав!

Ти пішла…, а я – заплакав!,
Але зовсім не від того…,
А від того.., - що вернешся!,
Ти пальто своє забула!

Я прагнув би його швирнути..,
За тобою пробігши з півкварталу!,
Та тільки опісля порозумів я!,
Що це цілком конкретний натяк!

Ти прагла.., - дуже швидко!,
А я хотів…, - повільніше!,
Полюбитися без розмов,
В дуже украй стислій строк!

Ти пішла.., а я, - залишився,
Та й заплакав навіть я..,
Розумієш…, - «не стояло»!,
Не спромігся тоді я!

Розумієш…, - «не стояло»!,
Бог суддя тобі й мені!
Я не можу…, - «як попало»!,
З ким попало!..., Бодай де!


http://stihi.ru/2009/09/27/3140


Рецензии