В моїм серці стримане блукає сонце.
Воно гудить віруси грипозні.
Спрагло хоче знати про всі зміни,
Поглядом розширює судини.
Моє сонце „світить, та не гріє”.
Моє сонце хоче чоловіка.
Моє сонце від тепла тьмяніє,
А від місяця завжди стає безликим.
Приспів:
Сонце...
Мое сонце в звужених судинах з никотину.
Сонце...
Я тікаю від усього, що надбала.
І зараза шириться неквапом.
Марля захищає, мов забрало,
Відрізняє вигідно від мавпи.
Еп дем я
© Copyright: Леся Свиченко, 2009
Свидетельство о публикации №109111805576
Свидетельство о публикации №109111805576
Рецензии