Серея до мар
"Серея до мар, серея до мар..."
Співає моє серце цю пісню щодня --
щодня над морем я співаю цю пісню;
а чому співаю, не знаю.
Здається що вона до себе мене тягне,
якесь секретне -- чарівне,
повідомлення я маю одержати незабаром.
"Серея до мар, серея до мар..."
-- Не жартуй зі мною! Говори зараз!..
Чому більше ждати; я не можу
навіть спати -- думаю про тебе.
Чи можливо комусь тебе обійняти?..
Синє небо, води зелені,
бурхливі хвилі на пристань нападають
і пляж піском білим покрита, блискає,
відбиває проміння сонця аж до небес,
здається світ відродився.
-- Краса!
-- Краса!
-- Чудо чудес!..
Здається що вона до себе мене тягне
-- вона є серея до мар.
Красива жінка що живе серед моря --
бажає забрати до себе й мене.
Не знаю чи добре із нею там буде...
Іще почикаю я повідомлення --
воно не забаром прийде.
Nota:
серея (порт. sereia) = істота неймовірна,
від талії до гори, має тіло красивої жінки;
а від талії до низу, має тіло риб"яче що
закінчується рибним хвостиком.
Говорить легенда, що в минулі часи,
вона приваблювала мореплавців на риф
-- де вони піддавалися аварії корабля
і так умирали.
Свидетельство о публикации №109111805041