А та куля
Пробирає серце. Просинь,
поміж нею дим
заплітає лугу коси
духом бойовим.
Чорні круки, гнізда – дула,
заятрився шлях.
Аби куля проминула,
аби не пройшла.
Не минула – зачепила,
в грудях розцвіла,
розпеклася, розкровилась,
стискує кулак.
Чорним круком, просто з дула
в небо видно шлях.
А та куля проминула,
але ся пройшла.
Стигне рана – в'яне ружа.
"Мамо..." – на устах.
Панахиди вітер служить,
не вмовкає птах.
Чорні круки, гнізда – дула
і до неба шлях.
А та куля проминула,
але ся пройшла.
Замовкає серце. Рястом
ходять холоди.
В лугу коси попелясті
а я – молодий.
Зникли круки – вітром здуло,
розгубився шлях.
Чом та куля проминула,
але ся пройшла.
17 Листопада 2009
Свидетельство о публикации №109111706814