То бавлянка сенсів, то бовтанка слів і значень,
Цезура мовчання – як подих пере-
ведеш,
Біжиш навпрошки по сторінці А3, неначе
Життя і сторінка – обидві не мають меж.
Німують, за тим – кам’яніють (немає ради)
Глухе безголосся і блідо-бентежний без,
Бо листо- і сніго- , бо інші сезонні -пади
Летять безголово на голову із небес.
А тиша – навшпиньках. Така шалапутка-миша.
Хвостом – і розбилось. І плач і не плач – одне.
Миліше – немовлене слово – всю ніч колишеш
Як мертве полінце (Телесика).
Ранок не
Буде інакшим. Не виймеш душі із тіла,
Намарно шукати води, що жива, яка…
……………………………
…Та слово «кохаю» злетіло як ангел – біле
Униз головою із кінчика язика.
кiлька слiв про марнiсть поезii
© Copyright: Ганна Осадко, 2009
Свидетельство о публикации №109111706468
Свидетельство о публикации №109111706468
Рецензии
намарно смієшся, намарно плачеш, марнієш намарно в печерах словес
весна може квітнути в грудні... достатньо побачить на небі Південний Хрест...
Svyatoslav Synyavsky 18.11.2009 11:59 • Заявить о нарушении
весна може квітнути в грудні... достатньо побачить на небі Південний Хрест...
Svyatoslav Synyavsky 18.11.2009 11:59 • Заявить о нарушении
у печерах словес, де порожні осінні мушлі (бався, нанизуй на ниточку, слухай море), де жмути водоростей побурілі на вологому піску, де вночі надто холодно, де тумани ранкові квилять голосами нетутешніми -
лежати з розплющеними очима до світанку...
виглядати на грудневому небі примарний - південний - хрест...
Ганна Осадко 18.11.2009 12:42 Заявить о нарушении
лежати з розплющеними очима до світанку...
виглядати на грудневому небі примарний - південний - хрест...
Ганна Осадко 18.11.2009 12:42 Заявить о нарушении