…Я вас люблю, хоча в недолі
На вас я гнівався не раз.
Тепер вже знаю, гартом волі
Лиш вам завдячую весь час.
Суворість вашу осягнути
Зумів через багато літ,
Коли в душі своїй зламати
Я зміг бажань нікчемних лід.
І вдячний вам за ту науку,
Що в протилежності своїй
Навчила: в гніві – стримать руку,
І в шалові – «приборкать змій»…
Молюсь за вас щоденно й прошу,
Щоб Він продовжив ваші дні,
Й гріхів, якщо були, щоб ношу
Простив вам за діла ясні,
Яких в своїм житті багато
Вчинили ви, і ще не раз
Їх зробите, не взявши плату,
Бо так живете ви весь час.
Я вам – пишу, бо почуттями
Не звик я сповнювать слова.
І вам, кохані тато й мамо,
Моя схилилась голова…
2009
До...
© Copyright: Александр Зубрий, 2009
Свидетельство о публикации №109111606261
Свидетельство о публикации №109111606261
Рецензии