Ave, sessia!
Просто так, від нового року.
А для когось ці дні нудні,
Як для учня кінець уроку.
А історики числять час
«До» і «після нової ери»,
Всі ці поділи не для нас,
Хоч ми зовсім не піонери.
Дні злітають, немов десант,
Ритм життя, і він нездоланний
Morituri te salutant!
Ми приречені на екзамен!
Час загус, як торішній клей,
Ми у ньому – всього лиш мухи.
Заліковки біліш лілей,
Ще ніхто не ламає руки,
Але близько вже Судний день,
Не мине нас гірка ця чаша.
Як етапом, усі пройдем
Коло пекла дев’яте наше.
Білий аркуш. Холодний піт.
Тягнеш лівою. Три питання.
Думка – в вирій, а не в політ.
Шкода, сесія не остання.
- Здав? - Засипався?
- Що було?
- Ну, білетики так, нівроку.
Здрастуй, спокій. Зима. Село.
Зустрічаєм нових півроку.
Свидетельство о публикации №109111500028
Чомусь згадалося: “ До іспитів рахують дні, після іспитів – стипендію, а навесні – студентів”.
Тож, нехай заліки і іспити, які нам створює життя – будуть зараховані і відзначені добрими справами!!! Хоч студентська стипендія звикло мізерна, але вона стимулює до навчання далі, до досягнення поставленої мети. І радісні Різдвяні канікули в селі – надихають душі на нові звершення. Мелодійними колядками та мальовничими природними краєвидами, додають сил і натхнення “студентам”, яких чекають ще випробування літньої сесії, і знову по кругу...
Щасти Вам, хороша, в Новому році!
З теплом та повагою
Валентина Чайковская 12.01.2010 09:25 Заявить о нарушении
Віншую зі святами!
Марина Анненкова 12.01.2010 14:00 Заявить о нарушении