Льв вська кава або Золотий Дукат
виливає сум,
Парасолями вкриває
вулиць мокрий шум...
Не минай стару кав'ярню,
Де сиділи ми удвох,
Най згадає Львів прадавній
нас, моя любов.
Лицар з іншою у парі,
Як вогонь і сніг,
та, що снить про сині далі
тих очей, що не зберіг...
Не минай стару кав'ярню,
Де сиділи ми удвох,
Най сховає Львів прадавній
нас, моя любов.
Все минає, сум здолає
гіркуватий смак.
Із горнятка Льів всміхає -
най же буде так!
Не минай стару кав'ярню,
Де сиділи ми удвох,
Повінчає Львів прадавній
нас, моя любов.
Рефрен:
не минай, прошу, не минай,
не забудь тих слів, тобою сказаних,
Не лишай мене, не лишай
у сумнівах, у ночі безсонні...
Тримай моє серце, тримай
Міцно і ніжно в своїх долонях,
Пригадай, прошу, пригадай,
все, що колись було між нами...
Випий кави...
Свидетельство о публикации №109111407851
Дякую!
Василий Теодорович Скрипец 19.11.2009 21:48 Заявить о нарушении
дякую за теплі слова! заходьте до мене на каву, почитайте ще Львівські елегії. Я також є га проза.ру, під цим же іменем. І там теж є про каву.
Марина Анненкова 19.11.2009 22:00 Заявить о нарушении