Холодний чай

Холодний  чай  я  випиваю  залпом
Хоч  несмачний,  але  втамує  спрагу
Не  називаю  випадковість  фартом...
І  бунт  тривалий  -  це  ще  не  відвага...
Не  забираю  спогади  з  собою
Прикрила  листям  втрачені  надії
Я  не  програла,  бо  не  було  бою
І  вже  по-трохи  відпускаю  мрії...
Я  в  ідеалах  не  вбачаю  правди
Вони  фальшиві  й  трохи  застарілі
І  невисокі  були  наші  ставки...
Та  й  правил  гри  не  зовсім  розуміли
Куди  поділись  міражі  пустельні?
Вони  обманом  повернуть  надію
Замість  піску  я  бачу  гострі  скелі,
Холодне  сонце  більше  вже  не  гріє...
А  може  це  лиш  сутінки  настали?
Нічні  примари  зникнуть  на  світанку
Пройшов  той  час  як  в  темряві  блукали...
Рахую  зорі  і  чекаю  ранку...
І  набираюсь  сили  і  наснаги
Вона  мені  в  дорозі  пригодиться...
Холодний  чай  втамує  мою  спрагу
Пробудить  з  сну...  хоча...  мені  не  спиться...