Коли вриваєшся в моє життя крізь сни
І плутаєш мене із пластиліном ти,
Виборсуючись з вигадок нічних,
Я вибухаю соком апельсиновим -
Така моя п*янка, солодка кров,
Що зліплює сторіночки щоденника.
Залишимось лиш в нутрощах церков,
У вогнищі заклятої полеміки.
А ранок підкотив вже рукави,
І пальцями за шию вузлуватими
Бере, і я зрікаюсь голови.
І сонце дихає крізь респіратор.
07.11.09
крайнее
© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109110800946
Свидетельство о публикации №109110800946
Рецензии