Зайвий день
Бо кожен з них, неначе дар.
По струнах неба вітер грає,
Хворіє сонце – в нього жар.
Летить Земля кудись скажена,
Але по колу – знов і знов.
Зорею сяє наречена,
Руйнує мури лиш любов.
А хмари дивляться на місто,
Весь час в дорозі, мовчазні.
І, мов коштовним аметистом,
Вітрів відлунюють пісні.
Свидетельство о публикации №109110700683