11 краса - твор1ння Боже...

           ***

Її краса – творіння Боже!
А очі – що купальська ніч.
Як гляне – наче завороже
І не втекти від неї пріч.

Росло дівчатко, мов стеблинка,
А пломінь вже палав в душі.
Немов самотня горобинка,
Що зиму стріла на межі.

Дивлюсь на неї і німію.
По спині холодок вужем.
Мов ворони, крилаті вії
Полосонули, як ножем.

І щось чаклунське зір тривожить.
Вона ж всміхається мені...
Дай до краси їй щастя, Боже!
І долі промені ясні.
 


Рецензии
Звичайно, цей вірш - для донечки!"По спині холодок вужем" -цікаве спостереження.

Надежда Кошель   23.12.2009 23:11     Заявить о нарушении
Дякую, але на жаль - для іншої дівчинки, під впливом

Валентина Осипенко   24.12.2009 00:13   Заявить о нарушении