11 краса - твор1ння Боже...
Її краса – творіння Боже!
А очі – що купальська ніч.
Як гляне – наче завороже
І не втекти від неї пріч.
Росло дівчатко, мов стеблинка,
А пломінь вже палав в душі.
Немов самотня горобинка,
Що зиму стріла на межі.
Дивлюсь на неї і німію.
По спині холодок вужем.
Мов ворони, крилаті вії
Полосонули, як ножем.
І щось чаклунське зір тривожить.
Вона ж всміхається мені...
Дай до краси їй щастя, Боже!
І долі промені ясні.
Свидетельство о публикации №109110705955
Надежда Кошель 23.12.2009 23:11 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 24.12.2009 00:13 Заявить о нарушении