Мене, невп1знану - вп1знай...
Мене, невпізнанну – впізнай,
Якщо любов ще має крила.
Чуттів бурхливий водограй,
Одній долати вже несила.
На мить одну, мій тихий сум
Відчуй у подиху світання.
З жагучих вуст, немов росу,
Спий щем нестерпного мовчання.
Це ж я – у стогоні струни
Блукаю лунами довкола,
Вплітаю в спогади весни
Духмяну квітку матіоли...
Зійду туманом вдалині,
Проллюсь дощами край віконця.
Впізнай мене в солодкім сні –
Я стану промінцями сонця.
Свидетельство о публикации №109110705867
Искренне,
Надежда Кошель 31.12.2010 23:18 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 04.01.2011 19:58 Заявить о нарушении