Червоні ліхтарі бензоколонки
І за вікном індустрій лад та стрій.
Чужина, ще дочасу – не чужина,
Але ти раптом тут – один, один...
І знаєш – не зречешся України,
І знаєш, що се вперше – чужини
Зізнаннячко
А телефонна пуповина
натягується через всі світи,
і через душу,
і бринить струною
Ой, Земле, Земле, Земле, відзовись!
А Україна – ямою, труною,
Як багатьом... – пильнуй, не оступись!
А в мене нині вже по дві нематеризни,
А в мене – мама й доця, й півтора
Коханих образи. Стривай!
Куди бредеш, мій сину!?
Ти в когось (в кого?!) броду розпитайсь!
Чужина
© Copyright: Иван Славко, 2009
Свидетельство о публикации №109110705411
Свидетельство о публикации №109110705411
Рецензии