І все вже було, і нічого нового,
Описано кожним, кому лиш не ліньки.
Цей слід на воді, ця зміїна дорога
Від серця мужчини до таїни жінки.
Чого тобі, серце? Дороги своєї?
Та ж втоптано хвилі у м’якість бетону!
Боги оживили тобі Галатею,
Тобі, божевільному Пігмаліону!
Чого тобі? Визволене з упокорення
У плоть матеріалізоване чудом
Це диво натхненного, вільного творення
Твоїм вже не буде, не буде, не буде!
Чого ж ти тепер вимагаєш від світу?
Із кременя дух в досконалості тіла.
Бо він – чоловік. А вони – із граніту.
А іншого ти б і сама не хотіла.
Чого ж ти зітхаєш так пігмаліонно?
Чи ж то не твоя чудернацька ідея?
Так боляче серце звільняє з бетону
Різець твого майстра, твого Галатея.
5.11.09
Галатей i Пiгмалiона
© Copyright: Леся Романчук, 2009
Свидетельство о публикации №109110608263
Свидетельство о публикации №109110608263
Рецензии
Файно вирізала... Ле`.
Найбільше за все сподобались:
"Та ж втоптано хвилі у м’якість бетону!"
і
"Так боляче серце звільняє з бетону
Різець твого майстра,"
Єдине и чому засумнівався - чи бетон це чи мармур.
Юрий Лазирко 16.11.2009 17:44 • Заявить о нарушении
Найбільше за все сподобались:
"Та ж втоптано хвилі у м’якість бетону!"
і
"Так боляче серце звільняє з бетону
Різець твого майстра,"
Єдине и чому засумнівався - чи бетон це чи мармур.
Юрий Лазирко 16.11.2009 17:44 • Заявить о нарушении
Ой, не завважила, що бетону забагато.
Залили серце бетоном, сабакі гадські, спробуй відколупай його тепер!
Леся Романчук 16.11.2009 22:10 Заявить о нарушении
Залили серце бетоном, сабакі гадські, спробуй відколупай його тепер!
Леся Романчук 16.11.2009 22:10 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.