Кришталева моя доля,
Що схилилась надімною,
Чую я твій легкий подих,
Не наповненний зітханням.
Загубила свою волю
Я квітучою весною.
Хто міг знать,що день майбутній
Сповнить серденько стражданням?
У вінку зів"яли квіти.
Щось шепочуть про кохання,
Стеляться стрічками ріки,
Наче втрачена дівочість.
У дворі сміються діти-
Попереду їх зітхання,
Ластівки летять під стріхи
І сумують твої очі...
1993 рік.
Кришталева моя доля...
© Copyright: Светланка Шишкина, 2009
Свидетельство о публикации №109110607144
Свидетельство о публикации №109110607144
Рецензии