Не цiлую, бо нема нагоди
Не звертаюсь, бо нема потреби.
Та чомусь ненавиджу суботи...
Не з’явлюсь - не запитаєш : «Де ти?»
Не складаю іспити довіри.
Я тобі й схотіла б – не збрехала.
Так, відверта до якоїсь міри...
Та мені замало це, замало...
Як набридло в сутінках мовчати,
Через біль ковтати знову сльози...
Боже мій, як хочу обійняти
Тоє серденько, що всіх дорожче!
(06.11.2009)
Свидетельство о публикации №109110606815
Подобається!
Таїс,я гадаю ви варті цього кохання!
Щасти!
Алекс Василен 15.11.2009 20:00 Заявить о нарушении
мені дуже приємно, що Вам сподабався цей вірш!
гадаю, що кожен вартий кохання...але тільки Бог знає...якого...)))
Ще раз ДЯКУЮ!
із повагою,
Таис Весенняя 16.11.2009 00:05 Заявить о нарушении