Душа зібралась у дорогу,
Опираючись на посохи оман.
Наосліп йде чи вниз, чи вгору,
А там – туман і ніч. Туман.
Крила, що колись кохали,
І обіймали увесь світ,
Добрі люди обламали.
Оце і є увесь політ.
Тепер лишились одні ноги:
Відбиті, стоптані, в крові.
Хотілось їм краси, обнови,
Їм від неправди – мозолі.
А очі. Очі, зрячі будьте –
Туман не спалює очей.
Десь красу душі відчуйте.
Схились, душа, на те плече.
28 червня 2009
Душа
© Copyright: Свитлоока, 2009
Свидетельство о публикации №109110508539
Свидетельство о публикации №109110508539
Рецензии
Дуже чарівно...глибоко...
Чи знайде душа плече,
І чи зможе притулитись?
Може, буде гарячЕ
Новому плечу відкритись?
Може холод огорне,
Смуток упаде на плечі?
Але згодом все мине -
Ранок кращий, аніж вечір.
Тож не треба боротьби
Внутрішніх переполохів.
Хай душа, як птах, летить
По своїм новим дорогам... :)
Налина Вайнэ 09.11.2009 22:48 • Заявить о нарушении
Чи знайде душа плече,
І чи зможе притулитись?
Може, буде гарячЕ
Новому плечу відкритись?
Може холод огорне,
Смуток упаде на плечі?
Але згодом все мине -
Ранок кращий, аніж вечір.
Тож не треба боротьби
Внутрішніх переполохів.
Хай душа, як птах, летить
По своїм новим дорогам... :)
Налина Вайнэ 09.11.2009 22:48 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.