Из цикла НЭП

1.
Переживи этот четверг,
Перевари, как еду,
Горькой, предательской ночи беду,
Что с тобою теперь.
Переживи это небо,
Когда синий души водоем
промерзает, и в воду
Вмерзло сердце твое янтарем,
задыхаясь, как рыба, без кислорода.
Когда загажены
НЭПом дежурным мозги,
И языком дырявишь
тертые слов талоны,
Переживи муку дней этих всех,
Делая твердым, зажав в ладони
Мокрый утренний снег...
...Под вечер, когда отпускает,
и взгляды вокруг, как подарки,
В вагоне сидишь, как в остроге,
И в небе зажигается ярко
Созвездие
Южной
Железной Дороги.

2.

Иринка, это так серьезно,
Что мне отчего-то напомнило сальто –
Движенья твои совсем как у взрослой,
На губах твоих привкус асфальта.

И как расплата за все огрехи,
Если, за словом развеяв слово,
Грецкие девочка колет орехи.
Девочке это кайфово.

Но путь существует – на Запад
Скорым полсуток,
Где бросили в Днепр желтоватые хинцы
Лески от удок.

Под вязкую маня воду,
Души рыбацкие руша, как шлюзы,
Переполняя ночную акустику,
Русалки-русинки поют блюзы...

...Меня ты не слушаешь – воспитана плохо,
Полсуток разница между нами.
Ты и не видишь, как проминается нервно
Первый снег под твоими ногами.

с украинского перевел А.Пустогаров

Из книги "Цитатник" (1995)


1.
Переживи цей четвер,
Перетрави, наче їжу,
Цю зрадливу ніч – найдовшу, найгіршу,
Що важко ломиться в двері.
Переживи це небо,
Коли синя водойма душі
промерзає до самого споду,
Коли риба думок,
задихаючись без повітря,
бурштином вмерзає у воду,
Коли хвора свідомість
черговим загиджена НЕПом.
Переживи ці дні, проміжками між снів,
Дірявлячи компостером язика
талончики тертих шаблонів
І зафіксовуючи в долоні
Мокрий сніг...
...Підвечір, коли попускає
і погляди ніби освідчення,
Ти сідаєш до вагона, мов до в'язниці.
І над тобою в холодному небі
яскраво засвічується
Сузір'я
Південної
Залізниці.

2

Іринко, насправді це все дуже важливо,
Мені все це чимось нагадує сальто –
Ти маєш рухи дорослої жінки
І губи з присмаком асфальту.

І це ніби плата за колишні огріхи,
Коли, розпорошуючи за словом слово,
Дівчинка лущить волоські горіхи
І дівчинці, певно, з цього кайфово.

Проте є шлях – півдоби на Захід
Протяг мчатиме швидко й прудко,
Де на Дніпрі жовтаві хінці
Виловлюють рибу довгими вудками.

І, заманюючи їх під в'язку поверхню,
Душ рибальських руйнуючи шлюзи,
Наповнюючи собою нічну акустику,
Русинки-русалки співають блюзи...

...Ти не слухаєш мене – ти погано вихована,
В півдоби різниця між нами.
Тому ти не побачиш, як нервово вгинається
Перший сніг під твоїми ногами.