Волшебница - зима
Осипавши снігом ліси та поля,
Мов сон дарувала останній листві,
Зв"язавши у пута усе навкруги.
У тиші дерева велично стоять,
Лиш гілочки ледве помітно тремтять,
Птахи відлетіли у теплі краї,
Туди, де є сонце, від злої зими
І люди, як птахи, спішать ідучи,
У теплі домівки, до свої сім"ї,
Не бачуть, не чують твоєї краси,
Ти їх зупинитись, лишень, запроси!
Вдихнути, відчути всі чари твої,
Всю таємність миті, сніжком ороси,
Натхнення чарівне зі снігом прийде,
Нове відчуття в них в душі оживе!
Свидетельство о публикации №109110306980