Навіщо крила ангелу,
Що ходить по землі,
Вдивляючись у душі,
Прекрасні і страшні,
Вдивляючись в обличчя,
Веселі і сумні?..
Він бачить крізь туман,
Де правда, де обман –
Він бачить все на світі.
Його ж лиш бачать діти.
Навіщо пам'ять ангелу,
Що знає все і всіх?..
І думаєм ми, люди,
Що бачить він і гріх.
Та віхи всі життєві
Для нього просто сміх...
Він ходить крізь віки
І знає рід людський,
Але він не бачить снів
І не має почуттів.
Навіщо совість ангелу,
Що дивиться на нас,
Коли не знає навіть
Ні ласки, ні образ?...
Коли навік він юний,
Як хлопчик, без прикрас.
Не бачить він добро,
Але не знає й зло.
Він просто споглядає
Й ніколи не страждає.
Ангел
© Copyright: Ида Инфинити, 2009
Свидетельство о публикации №109110303658
Свидетельство о публикации №109110303658
Рецензии