Мамо...
Диво світ дитинства - знов і знов
Повертає серце від розлуки
В світ твоїх пісенних молитов.
Не тобі вірші я дарувала -
Не було таких у мене дум,
Але кожен раз тебе чекала...
Мамо... я шепочу через сум.
Світлий погляд — теплий промінь сонця
Відчуваю в безладі турбот:
Дивишся на мене крізь віконце,
Свічками поблискує кіот.
Я від тебе старша стану, мабуть...
Вперше я до тебе не біжу.
За вікном тобою квіти пахнуть -
Пелюстками ніжних твоїх рук.
І нестямно сонечко вiє
Нас з твоїм онуком. Вітерець
На мою розрубу ніжно дує,
Ніби ти загоюєш синець.
Мамо, твої очі, губи, руки -
Диво світ дитинства - знов і знов
Повертає серце від розлуки
В світ твоїх пісенних молитов.
16.10.2009 .
Свидетельство о публикации №109110103129
Галина Кузнецова 2 26.12.2009 15:12 Заявить о нарушении