Осінь стукає у вікно,
Листя жовте на порозі.
Двері страшно відкрити ,
Страх…
Що за ними пустота.
Осінь забира у нас життя.
І знову - вона,
Назад ходу нема,
Осінь твоя і моя,
Хмари повні дощу,
Ось зараз зареву.
Мокра земля,
Крок у багно.
Ось і воно,
Думок нема.
Пусті слова.
Тіло грузне ,
Грязна душа.
Минуле тисне – «Згадай»,
А як хочеться усе змінити,
Усе заново прожити.
Знову малювати мрії,
Знову мати - надію,
Але я , в це уже не вірю.
Забуваю про сни,
Power - натисни.
Відключити життя легко, Але ні!
Далі рахуємо хвилини,
Вдивись у дзеркало, там очі дитини.
А завтра, минуть літа.
Осінь береже наші діла.
Заради добра!
Осiнь стука у вiкно, ua
© Copyright: Ребрик Олег, 2009
Свидетельство о публикации №109110102063
Свидетельство о публикации №109110102063
Рецензии