Хтивий зір милувати, ніби линьку пройти
у промінні строкатім, де зіниця – сільце.
Де стає світ пернатим, та Ірису цвісти –
синь і зелень – за матір. Дораховую цей
оворонений сумнів, більше неба в очах –
у потроєних лунках, де здригає мотив...
Аби чути "привіти" тих прадавніх "прощай" –
треба небо зуміти від ворон вберегти
і тулитися вухом до задишок землі.
А народження звуків не спинити, як вдих.
Ті роз`їдені тіні – хоч і повні, та в тлі.
Божий вираз обличчя, що хмаринно застиг...
29 Жовтня 2009
Iрис по синявi та зеленi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109102906770
Свидетельство о публикации №109102906770
Рецензии
Юро, так гарно намудрили. І де у Вас береться стільки образів. Кожен раз щось новеньке, вражаюча філософія та стиль!!!
З теплом,
Таня
Татьяна Левицкая 02.11.2009 00:37 • Заявить о нарушении
З теплом,
Таня
Татьяна Левицкая 02.11.2009 00:37 • Заявить о нарушении
Вітаю, Таню,
Це переклад одного з моїх англомовних віршів.
Хотілось показати свою думку, яка написалась наперед англійською.
Дякую,
ЛЮ. :)
Юрий Лазирко 03.11.2009 01:57 Заявить о нарушении
Це переклад одного з моїх англомовних віршів.
Хотілось показати свою думку, яка написалась наперед англійською.
Дякую,
ЛЮ. :)
Юрий Лазирко 03.11.2009 01:57 Заявить о нарушении