Я вдосконалююсь!
Кожним кроком вперед просуваюсь до мрії!
В забутті і реаліях буднів та пафосних слів
Я не зникаю!
А навпаки, обертаючись,
Дотик мелодії знов відчуваю,
Наче зламані крила у птаха зросли!
Я вдосконалююсь!
Стрімко плинно в очах колихається слів мерехтіння.
Все минає, і цей незавершенний день все блукає
В безодні жнивах...
Я вдосконалююсь
Кожним подихом вітру,
Що жЕвріє тлінним зітханням у твОїх очах.
Кольоровими барвами трелі лунають,
Даруючи пестощі спраги,
Жарти та спомин осінніх тривог,
Я не зникаю!..
В серці маю тривогу і вірність та злетів розмах,
Тої величі спрагу змагання!
Я вдосконалююсь!
Невичерпність закатів шаманів святкую
У знедоленій шляхом журбі.
Черемшиновим дотиком і ароматом осінньої зграї
Шарманка тремтить.
Крила благаю у попілі трансу – летіть!
Я не зникаю...
Лише сердце болить...
Я вдосконалююсь!
© Copyright: Алиция Гадовская, 2009
Свидетельство о публикации №109102901132
Свидетельство о публикации №109102901132
Рецензии