Апре les ваканс

Розгубленість,
у звичаях,
у тих переживаннях,
я крадькома вештаюсь по спальні,
я до вбиральні повзу у повзунках,
я прибиральник в паризьких клозетах,
я доглядач білизни у стильних пральнях,

я задоволений і слово Ні сказати не можу,
коли свобода вища за буття,

я енергетик,
розщавленний до дна,
консервна банка розбита об вуста,
порізаний скалічений аскет,
завидує таким пораненим очам,
я душу вирвав з п’ят,
тепер втекти не зможе золотиста,
тримай її в розплющених руках,
чи випусти поплакати літ триста,

малий поет нездара проломися,
звались з гори у річці утопися,
чи то з вікна у простір
завалися,
до воріт Петра апостола ввалися,

нікчема просто не з руки,
поет не може бавитись з рядками,
хоча та гра так схожа на реальність,
від неї тхне промерзлими ривками,
так наче сонце вдерлось,
а не звали не кликали і навіть не питали,

утопія міраж примара,
свідомість думає зверху кара,
сьогодні там на завтра тут,
на три чотири ось маршрут,
поза часом поза рухом,
мене поміщено,
між гострим кутом.