Цi обiйми... сеанс ретроспекцiй
Срібна скриня приховує погляд.
Мої мрії – сеанс ретроспекцій,
Де назавжди лишатимусь поряд,
Де слова вже не матимуть сенсу.
Розшифрую в зіницях малюнок,
Відслужу за обох нашу месу,
Розв'яжу нерозв'язаний клунок
І з вогнем тобі кубок принесу.
А у ньому - невипите зілля
До якого вустами торкнешся.
Обпече на початку, як сіллю,
Що й від подиву може здригнешся.
Але потім тепло розіллється,
Запалають потомлені очі,
І одвічним вогнем огорнешся
У солодкому мареві ночі.
Хай рипить за вікном ненастанно,
Хай хлюпоче в калюжах сльота.
Принесу у долонях світанок,
Прочитаю на серці листа
І відмовлюсь від зайвих корекцій.
Поринаймо у щирість думок...
Ці обійми – сеанс ретроспекцій,
В почуттів – необмежений строк.
(27.10.2009)
Свидетельство о публикации №109102706223
Алёна, почитай мои новые переводы. Все будет ОК!
Юрий Гардаш 22.11.2009 08:10 Заявить о нарушении
Алёна Губина 27.11.2009 21:50 Заявить о нарушении