Вiршi довгi, мов жiночi ноги

"Вiршi довгi, мов жiночi ноги"
                (Iгор Павлюк)

Скажіть, бо не збагну цього сама, —
Питання варт шекспірівської драми, —
Чому поети (винятків нема)
Закохані у себе до безтями?

У кучері (в Єсеніна такі ж!),
У вірші довгі, мов жіночі ноги.
Своє — за злото, інше — ні за гріш.
І часто всує поминають Бога.

Беруться вчити, як на світі жить,
Загнать коня в якусь ворожу Трою,
Як птахові літати, рибі плить,
І як нам Україну «обустроїть».

Пиши чи ні, виходить на одне,
Хтозна, де патологія, де норма.
А щодо ніг і віршів — головне
У тім не довжина, а зміст і форма.

І не кричіть: ату її, ату!
Через літа нащадки нас розсудять.
З ногами клопіт — довші не ростуть,
А вірші, з ласки Божої, ще будуть.


Рецензии
І досі - попри старі роки -
Обожнюю жіночі довгі ноги!
Але ж Мінздрав завжди наполягає,
Що розмір значення ніякого не має...

Прочитав все нове у Вас. Кожен Ваш вірш -
як завжди - високого гатунку.
Відгукуюся на цей, адже можна й
пожартувати!
Ваш В.К.

Владимир Кошкин   15.11.2009 17:42     Заявить о нарушении
Написав колись Петро Осадчук:
Натомлені до знемоги,
заколисані снами
сказали жіночі ноги:
"Тільки між нами!"

Жартом на жарт!

Леся Романчук   15.11.2009 18:34   Заявить о нарушении
Якою ж мірою я згоден з цим!
В.К.

Владимир Кошкин   15.11.2009 19:16   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.