Страх

Коли  дитинства світ  на зустріч йшов,
Чи був ти  вдячний у своїх літах?
І ти зірвався, всупереч умов,
Із хмари підсвідомості, мов  птах.

Хіба у мозку зрів би ідеал
Свободи щирої та пізнання мети,
Як би слухняним був, гріха не знав,
Хіба ти  відродився би тоді?

Ти - раб, можливо, інших  почуттів?
В гармонії присутній Божий страх.
А що це — Божий  -  відчуваєш ти?
У кожного свій образ у очах:

Є два страхИ — земний...
                та  Божий знак -
Відчуєш, згодом, що за цим стоїть.
Коли вирує паніка в містах,
Тебе стеблинка віри оживить.

Страх з юних днів приваблює та б”є,
Розгублює роками по життю.
Ти  захищаєш надбання своє,
Наляканим  звірятком у сміттю.

Живеш ченцем і грішником в роках -
Шукаєш вихід, як примара,  скрізь.
І лише твій Спаситель -  Божий страх
Веде до всепрощення  чистих сліз.

Так, образ цей  живильний  -  з ТВОЇХ змін.
Коли твій страх зацькований, земний
Зійде на крила Божі та палкі -
Віч на віч виправляєш помилки -
Віршуєш із Творцем. Ти не один.

21.10.2009 р.