Це неможливо передати –
Схід, блищить під сонечком роса.
Я очей не можу відірвати –
Це природа, це краса.
Ось з’явилась золота верхівка,
Перша пташка заспівала у тиші,
Й наче сонечка дитинка
Вся земля вже в світлі та теплі.
Сонечко протягує долоні,
Відкриває очі золоті,
І з якимось співом або стоном
Вітер ворушить степи.
На річці можна вже почуть качок,
Сонце майже повністю зійшло,
Все живе тут – від степів і до річок.
Це природа і вона одна, ні сто!!!
Сентябрь 2008 г.
Рассвет
© Copyright: Александра Бабешко, 2009
Свидетельство о публикации №109102203987
Свидетельство о публикации №109102203987
Рецензии