украинский цикл Блукають зор...
Забула річка час розливу.
Дорога, що лежить попереду,
Така самотня та тужлива…
Куди поділися бажання?
Безсило падають слова…
Палає листя, як востаннє,
А вітер серце розрива.
Нехай туман ляга над річкою,
Нехай він стелиться під ноги –
Я посміхнусь тобі за звичкою
І стану на свою дорогу.
Пошли, мій Боже, ті страждання,
Щоб гідно їх могла знести,
Щоб, навіть втративши кохання,
Не розплескати гіркоти.
Я буду темну тишу слухати
І гріти крижані долоні,
Втішатися гіркими муками,
До болю здавлюючи скроні.
Я забуватиму прощання –
Холодний спокій на душі.
…Як чисті сльози на світанні,
Осінні падають дощі.
Свидетельство о публикации №109102202621
Константин Щедров 2 15.10.2010 01:17 Заявить о нарушении
Нелли Топская 15.10.2010 11:57 Заявить о нарушении
Константин Щедров 2 15.10.2010 12:39 Заявить о нарушении