Це не диво
Це не диво? Не казка? Не сон,
Котрий випьють світанки?
О, скажіть мені, зорі,
Чи в світі таке ще бува?
Ця, до згуби любов -
Безталанная доля коханки,
Коли душу освітлюють
Тихі молитов
Слова.
Кожна мить- що життя,
А в душі - зорепад на півнеба.
Від жагучих обійм
Серце крилами бьє,
Наче птах.
Квітну сяйвом очей
І натомість нічого не треба.
Небеса зірочками у всесвіт оздоблюють
Шлях.
О, любове ласкава!
Даруй мені свято пречисте.
Та жагою кохання
Травневую ніч не спали.
Це реальність, чи сон -
Необачливе щастя іскристе?
О, скажіть мені, зорі!
Скажіть же - ми є? Чи були?!
Свидетельство о публикации №109102100857