Перечитала власні вірші
Минулих років і збагнула:
Сучасні, мабуть, стали гірші,-
Різницю виразно відчула.
Там на Пегасі в небо мчалась
І радісна, і впевнена,
Й на кращу долю сподівалась,
А нині я заземлена.
Жила в полоні світлих мрій,
Уявних мислеобразів,
Було там місце для надій,
Та час прийшов для роздумів…
Тверезі висновки й сумні:
Тому літаю низько
Й тулюсь до Матінки-Землі,
Що надто фініш близько.
26.03.09р.
Висновки
© Copyright: Любовь Берегиня, 2009
Свидетельство о публикации №109102105069
Свидетельство о публикации №109102105069
Рецензии
