Сонце ся Вiтер в полi,
Жито колоситься,
Край дороги дві тополі –
Будуть веселиться.
Нічка прийде – не спитає,
Всіх зальє росою…
Хтось з коханою співає,
Ну, а хтось з журбою.
Зорі небо все покрили,
Місяць їх гойдає,
Закричу я, що є сили,
Та нехай лунає.
Я до річки, а там верби,
Над водой схилились,
Все померкло…Скоро осінь!
Мабудь помилились!?
Свидетельство о публикации №109102103664