Там доля...

А  я  піду  за  неба  край  –
Там  доля  усміхнеться.
Тебе  знайду  душі  розмай
Там  де  барвінок  в’ється.
Моя  любов,  коханий  мій!
Зустрінь  весну  зі  мною.
Ти  лиш  почуй  як  серця  стук
Зіллється  в  танці  з  твоїм.
Життя  своє  тобі  віддам  –
Мій  сон,  моя  надія!
Вірші,  пісні  лишу  вітрам
Хай  по  землі  розвіють.
Хай  знає  світ  як  я  люблю!
Як  ти  мене  кохаєш!
Нам  подарує  Бог  зорю
На  синім  небокраї.
А  ми  її  плекати  будем,
Як  ту  малу  дитину.
Любов  свою  цінуйте  люди!
Від  Бога  вона  лине!


Рецензии
Не зная языка понятно ВСЁ. Вот она сила творчества! Примите моё признание, Виктория.

с теплом,

Снежинский   23.11.2009 23:14     Заявить о нарушении