Невже ми бачили той подих
Який утік вже так давно
Стояли разом мов у полі
Збирали камінці удвох
Стояли, пальцями згрібали
Всі камінці і всі думки
Але загнали в палець зразу
Великі та маленькі колючки
І на колінах повзати навчились
На них не дуже боляче було
Біль в серці боляче свербіла
Перегортаючи з гори на дно
Перекопали два гектари страху
Зустрілися у різні сторони у бік
Дивилися у спини та гадали,
Що знаємо, що потім нам робити слід
Але земля вже непідступна
Вона пухка і вся в сльозах
На ній ми можемо втонути
На ній ми знайдемо капкан
Мабуть потрібно йти додому
Тобі до себе, а мені туди
Давай востаннє глянемо на гору
Ти серцем відчувала, що хотіли ми?
Невже побачимо той подих
Який від нас далеко улетів?...
/ВСЕ ПРАВА НА СТИХ ЗАЩИЩЕНЫ/
Невже побачимо той подих
© Copyright: Небовкармане, 2009
Свидетельство о публикации №109101800099
Свидетельство о публикации №109101800099
Рецензии