Єднає осінь різні долі,
Розкішних кленів та беріз.
Їх золоточервоній колір,
До себе вабить душу й зір.
Цілує променем осоні,
Вливає світло в перші сни.
Стоять осики уже сонні,
Шапки знімають ясени.
Та ще дуби в зелених шатах,
Ідуть, мов парубки в гаї.
І їм березоньки-дівчата,
Схиляють голови свої.
Осiннe eднання
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109101805938
Свидетельство о публикации №109101805938
Рецензии