Найкоштовнiше здоров я
Майже вік свій вже прожила, без хвороб та ліків,
Жінка Катря на хуторі з своїм чоловіком.
Та здолала клята старість, ніби підкосила,
Вези любій до лікарні, мужа попросила.
Отам, кажуть, всі хвороби медики вбивають,
То й мене, стареньку бабку, швидко підлатають.
Як до дому повернусь я, той тобі дам раду,
А поправити здоров'я, нині не завадить.
Запріг дід конячку сиву у стару карету,
Та й повіз в лікарню Катрю, за життя уперше.
Зайшла бабка у покої, всі в білих халатах,
Чистота як в молочарні, голці ніде впасти.
Серед молоді в полудень, в черзі, як за хлібом,
Ведуть бабку до палати, та ще й кличуть діда.
Ідіть, ідіть бабусеенько, ступайте швиденько,
А ви діду діставайте гаманець скоренько.
Вийняв старий цілу сотню, не хватило - другу.
Як опеньок, старий зблід весь, лікарям й байдуже.
Як почула ціну Катря, хлюпнуло в галошах.
Ото ж: - хочеш бабко жити хай дід платить гроші!
То ж бабуся від тих пір стала уже знати,
Найпильніще - то здоров'я стала шанувати!
По чарочці собі й діду в обід підливає,
Про лікарню й лікарів - байочки складає.
Свидетельство о публикации №109101706887