На вустах застигла правда
ЇЇ вітер обійняв
Не прийде ніколи завтра,
Якщо близиться фінал!
Що нам кажуть ці брехливі
Необізнані мужі,
А думки їх темні, сірі,
В розуміння на межі…
Бреше влада, бреше правда,
Все вони собі візьмуть…
Як колись у злого гада
Рай уявний заберуть…
І не сниться їм майбутнє,
Бо його давно нема…
Лиш сучасне, ледве чутне…
Вторить їм слова дарма…
Заберіть у мене сіру,
І буденну цю красу…
Та не заберете віру,
Бо її я пронесу
Крізь часи гнилі та темні,
Крізь брехню та злі слова…
Але будьте, люди, певні,
Що країна ще жива,
Хоч надія вже помЕрла…
***
© Copyright: Круэла Флад, 2009
Свидетельство о публикации №109101704406
Свидетельство о публикации №109101704406
Рецензии