Саше Ищенко, Саше Проциву, Даше Бирюковой
У аварійність будинків закохані
Ми проростаємо квітами відчаю…
У пам*яті труб закарбовані тьохканням,
Мертвою пташкою — на узбіччі.
Ми не затерті гумкою осені,
Ми не витравні літнім смогом.
Назавжди лишиться багатоголосся
наших кісток під трипільськім порогом.
Кожен із нас буде жити вічно,
ми — обереги родин прийдешніх.
У церкві горітиме мамина свічка
І навіть десь квітнутиме черешня.
13.10.09
памяти погибших 13. 10. 07 в Днепропетровске
© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109101703157
Свидетельство о публикации №109101703157
Рецензии
