Два крила

Два крила
Інна Анатоліївна Євтушенко-Краснікова

Два мої синочки, два моїх крила,
Душу зігрівають, додають тепла.
Полетіла б мабуть, я у небо-синь,
Тільки недалечко, щоб біля синів.

Сини мої, сини, наче ніч і день,
Є синок біленький і чорнявий є,
Дякую тобі я, долечко моя,
Подаруй  для діток світлого життя.

В майбуття і далеч два моїх крила,
Вилітають стрімко з рідного гнізда,
Ви летіть за обрій, ви летіть до мрій,
Крильця мої рідні, моє щастя й біль.

Буду я молитись, Боженько тобі,
За промінчик сонця, що горить в душі,
Збережи синочків від лихой біди,
Хай дарують радість людям і мені.


Рецензии