Невпинно, незабутньо поміж нас
Спливало, миті потайним потоком,
Скрипуче горе…повернувся час
Обличчям до богів…і тихим кроком,
Лише одним, опередив усе
Що не доказане і пережите
У відчуттях…і нас тепер несе
Самотній час .Обличчя не прикрите
Його…і ми пізнали гострий біль
Від погляду упевнено - їдкого
Ішли лише від ранку в заметіль
Щоб повернутися скоріш додому…
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2009
Свидетельство о публикации №109101500744
Свидетельство о публикации №109101500744
Рецензии