Вiльна моя Украiна

                “Вільна” моя Україна.

                Тепер ми вільні.Самі так хотіли.
                Понапускали в хату ворогів.
                Вони домівку рідну підпалили,
                Знедолили дітей наших,батьків.

                Голодні і чужі на своїх землях,
                Батрачім за копійку на панів.
                Життя,аж нічогісенько не значить,
                І гонять нас,як стадо баранів.

                В загін нас гонять- знайте своє місце!
                Мовчіть! Не то-відірвемо язик.
                “Вівчар” із-за кордона нами править,
                Повчає і грабує- він так звик.

                А наші паненята іноземцю
                Цілують п'яти,душі продають.
                Не тільки Батьківщину,но і тата
                За зелененькі гроші віддадуть.

                А ми дурні,словами дуже ситі,
                Паперами,що грошік їм ціна.
                І вірою,що в тих,хто владу має,
                Остання совість,може ще жива.

                Травень.1997р.


Рецензии
Обома руками підтримую ваші мудрі думки і такий гарний з точки зору віршування твір. Та найболючіше те, що народ, про який усі говорять такі піднесені слова, тупо мовчить. Я також багато пишу про це: "Україні", "Буде довго візок бездоріжжям неїждженим сунути" "Це ж пам'ять сіла птахом на плече", "Повертає пам'ять2 та ін. Можете відвести душу разом зі мною.
З повагою, Л.Ю.

Людмила Юферова   15.10.2010 19:08     Заявить о нарушении
Щіро дякую за теплий відгук.Приду на Вашу сторінку у гості,обов' язково.З повагою,Любов.

Любовь Музыка   21.10.2010 18:45   Заявить о нарушении