здається: сон це -
відсутність сутності
й примарне сонце,
що жевріє в похмурім небосхилі
крізь сині хмарні хвилі…
здається: прірва
ось-ось затягне
поглядом в глибоку вирву…
душа сполохано мовчить
між обрієм й нічим…
розправлю крила –
й полишу місто…
із журавлиним клином
втечу у літо
уквітчане і осяйне,
в намисті з листя...
та на прощання
скажу: бувайте…
всі... друзі й вороги…
чужі й кохані…
не забувайте…
141009
осiнн
© Copyright: Irbis, 2009
Свидетельство о публикации №109101402731
Свидетельство о публикации №109101402731
Рецензии
Життєстверджуючий вірш :-))) Якось перекликається з Нессі...
Мені сподобалися Ваші тексти!
Хай Вам щастить!!!
Svyatoslav Synyavsky 19.11.2009 15:22 • Заявить о нарушении
Мені сподобалися Ваші тексти!
Хай Вам щастить!!!
Svyatoslav Synyavsky 19.11.2009 15:22 • Заявить о нарушении
уклінно вдячна: ))
і за тонку іронію - окремо: )
на взаєм.
N.
Irbis 19.11.2009 15:25 Заявить о нарушении
і за тонку іронію - окремо: )
на взаєм.
N.
Irbis 19.11.2009 15:25 Заявить о нарушении