Девушка с востока
Якось зустрів я в життєвому морі
Дівчину гарну – зі Сходу вона
Очі у неї неначе ті зорі
Риси прекрасні і постать струнка
І хоч нажаль я арабську не знаю
Все ж кілька слів я усвоїв колись
Дівчина ця є з Йорданського краю
Серед пустелі цей край розстеливсь
Й серед цієї пустелі сумної
Квітка прекрасна колись розцвіла
Й як оазис в пісчаному морі
Перед очима предстала вона
І хоча мови у нас дуже різні
Кволим арабським я запитав
“Ваше ім’я, зоре ясная – Гіза
гарне ім’я, ну я В’ячеслав”
Поки я згадував завчені фрази
І підбирав необхідні слова
Вона всміхнулась й зубів білизною
Очі мені осліпила й пішла.
Свидетельство о публикации №109101308652