Моя однина
Моя, не так смачна, самітність
- колишнього селянина простого,
нікого не цікавить аніж трошки...
І думаю, що навіть і мене самого!
Моя натура, кобиляча шкура
- уперта як морда свиняча...
Не йде на згоду з ніяким угодом.
Чванство, від ніг до голови, полює.
Алеж, у середині серця, проживає
зрадницька скука — колись любив!
Як вуголь горяче палить душу...
А жар такий великий! Може спалить.
А чомуж так страждає серденько
і чому очі похмурі уже не сяють?
Не думаю, від того що селянин;
а що хотів кохати дуже, та пов"янув.
5 січень 2008 р.
Свидетельство о публикации №109101303930